24 червня, напередодні Ukraine Recovery Conference у Гданську, Інститут фронтиру взяв участь в офіційному сайд-івенті «Rebuilding Ukraine Together: A Coordinated Approach to Return as a Strategic Driver of Economic Recovery and Demographic Resilience». 

Євген Глібовицький, директор Інституту, модерував дискусію, а Софія Кочмар, керівниця демографічних проєктів програми «Демографія і міграція», виступила з framing intervention.

У своєму виступі Софія виклала структурну діагностику демографічної ситуації, в якій Україна входить у відновлення:

‍
- кількість людей працездатного віку, що генерують фіскальну цінність для держави, вже поступається тим, хто потребує підтримки
- із 4,3 мільйона українців у Європі близько трьох мільйонів є людьми працездатного віку.
- демографічні проєкції показують, що до 2040 року на підконтрольній території залишиться лише п'ять мільйонів молодих людей, ще 1,3 мільйона перебуватиме в ЄС і 1,6 мільйона — на тимчасово окупованих територіях.
- спонтанне повернення завершилося, і бар'єри, що залишилися, - зруйнована енергетична інфраструктура, мобілізація, відсутність житла, діти, інтегровані в європейські школи, - є структурними, а не ситуативними.

На її переокнання, повернення не може залишатися окремою гуманітарною темою, а має бути вбудоване в архітектуру відновлення, і для цього потрібні три синхронізовані напрями: політика ідентичності як державно визначена рамка того, ким є українці всередині і за межами країни; політика роботи з діаспорою, що утримує цей зв'язок через українські інституції; і політика повернення як система чітких маршрутів реінтеграції.

«Нам потрібно думати про себе як про глобальну націю:  не протиставляти тих, хто всередині, тим, хто за кордоном, а розуміти їх як частини одного цілого», - підсумувала вона.

Заступниця міністра економіки Дарія Марчак виклала позицію міністерства, яке відійшло від логіки, в якій повернення є міграційним питанням, і зосередилося на ньому як на питанні людського капіталу. 

Вона зазначила, що станом на кінець 2024 року лише кожен десятий працівник в Україні обіймав посаду, що відповідала його рівню освіти, і що стратегія зайнятості до 2033 року, прийнята на початку 2026-го, визначає повернення як один із пріоритетів. Серед конкретних інструментів - цифровізація ринку праці, яка дозволить людині знайти роботу й домовитися з роботодавцем ще до переїзду, та розвиток інфраструктури догляду в громадах, без якого повернення жінок з дітьми залишається декларативним.

Заступниця міністра соціальної політики Ілона Гавронська зосередилася на політиці підтримки зв'язку з українцями за кордоном, зазначивши, що дані підтверджують пряму залежність між збереженням цих зв'язків і готовністю людей розглядати повернення.

 Вона анонсувала запуск платформи «Додому» - інструменту для тих, хто зважує таке рішення. Платформа має допомогти оцінити ситуацію, дізнатися про доступні пільги й необхідні кроки до переїзду, знайти інформацію про громади, що шукають людей, а також вийти на українські організації за кордоном. 

Спеціальна посланниця ЄС з питань українців Юлва Йоганссон повідомила, що тимчасовий захист продовжено до березня 2027 року, після чого Єврокомісія внесе пропозицію щодо його продовження до березня 2028-го, але з певними обмеженнями для новоприбулих.

Вона також застерегла від спокуси відкладати рішення в очікуванні змін: інтеграція в країні перебування і підготовка до можливого повернення не суперечать одна одній. Окремо Юлва зауважила, що мільйони українців, які щодня живуть за європейськими стандартами, є людським мостом, здатним прискорити євроінтеграцію України.

Захід зібрав понад 150 учасників і 30 медіа. 

Подію організовано БФ «Право на захист» спільно з Карітас Україна, Mercy Corps та People in Need за сприяння Міністерства економіки та Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України в межах Ukraine Recovery Conference 2026.

‍