Катерина Ботанова, керівниця медіапроєктів Інституту фронтиру взяла участь у першому Міжнародному круглому столі редакторів, присвяченому Україні, яку провів Інститут гуманітарних наук (IWM). Подія відбулась в австрійському Відні і зібрала в одному просторі впливову редакторську, кореспондентську, аналітичну, наукову та дослідницьку спільноту з України та світу. Експерти та експертки представляли Financial Times, The New York Times, Foreign Policy, The Atlantic, Neue Zürcher Zeitung, Deutsche Welle, Die Zeit, видання Бабель, Київську школу економіки, Фонд Карнегі за міжнародний мир, Європейську раду з міжнародних відносин та інші.

Ректор Інституту гуманітарних наук Майкл Девід-Фокс високо оцінив поєднання різноманітної експертизи та точок зору, яке «призвело до продуктивного розуміння багатовимірності життя в Україні та того, як це пов’язано з глобальними проблемами за її межами».

За словами Тараса Федірка, старшого наукового співробітника IWM, історії про Україну дедалі частіше вимагають відстеження зовнішніх зв'язків, а глобальні трансформації не будуть повними без урахування України.

 Про що говорили на круглому столі

Учасники та учасниці обговорили кілька питань. Зокрема, чи свідчить український фронт про майбутнє війни як явища? Йшлося про те, що хоча дрони змінюють спосіб ведення бойових дій, їх не можна розглядати поза контекстом людського чинника та питань мобілізації, культури у війську та економічних обмежень виробництва озброєнь.

Інше питання стосувалося взаємозв’язку політики та відповідних ідеологій. Йшлося про зв’язки між оборонним сектором України та мережами технологічних і венчурних інвестицій у США й Європі та взаємозалежності між українською державою та публічним фінансуванням, з одного боку, та приватними оборонними ініціативами та підприємствами. 

У фокусі розмови були також взаємини з зовнішніми партнерами та залежності, які створються через зовнішню підтримку України. Стратегічна допомога України з боку європейський держав часто містить у «пакеті» очікування та вимоги щодо торгівлі, міграції, історичних питань чи внутрішньої виборчої політики. Замість мови солідарності дедалі частіше з’являється трансакційна логіка.

І звісно ж, під час круглого столу не оминули увагою питання «культурних воєн», на яке великою мірою впливає мілітарний порядок денний. Війна ускладнює сприйняття різноманітності у публічних дебатах , залишаючи деякі з найскладніших культурних питань в тіні «до кращих часів».

Коментар Катерини Ботанової, керівниці медіапроєктів Інституту Фронтиру:

«Чи не найважливіше моє враження від круглого столу в тому, що очікувана та часто обговорювана «втома від України» все-таки сильно перебільшена. Глибина розуміння української ситуації, занурення у важливі деталі функціонування та життя фронту та тилу і просто людська емпатичність у цьому колі співрозмовниць і співрозмовників були просто приголомшливими. Думаю, не завадить частіше собі нагадувати, що переважна кількість людей, через яких світ дізнається про Україну сьогодні, — вже не заїжджі кореспонденти московського чи варшавського бюро, а люди, які регулярно і багато часу проводять в країні, включно з її найгарячішими точками. Це засаднича зміна останніх майже п’яти років. Її напевно найкраще (хоч може трохи надто оптимістично) підсумував один із (неукраїнських) учасників: «Сьогодні світ дивиться на цю війну через українську оптику».

Частина цієї оптики також полягає у переосмисленні чи критичному перевинайденні словника, яким Україна говорить зі світом, а світ — з Україною, врешті-решт, у синхронізації цих словників. У цьому й була головна мета цього круглого столу, де ми фокусувалися на транскордонних значеннях — майбутнього, ідеологій, залежностей, ворогів та культурних воєн. Особисто мені важливо було підкреслити те, як важливо дослухатися до внутрішніх українських дискусії, які відбуваються поміж різними акторами громадянського суспільства, а не лише до офіційних позиції чи того, що озвучується на міжнародних майданчиках».

‍