Ухвалення та миттєве підписання законопроєкту №12414, який ліквідовує інституційну незалежність НАБУ та САП, матиме значний вплив на сприйняття державних інституцій у суспільстві. Брак інституційної довіри до центральних органів державної влади, що вже три роки поспіль послідовно поглиблюється, отримає новий імпульс. Гострота цієї кризи достатня, щоби зняти самовстановлений суспільний мораторій на політичні протести в Україні.

Зважаючи на масштаб і глибину тоталітарної травми в українському суспільстві, ослаблення реальної автономії інституцій, які за своїм задумом мають бути незалежними, може стати тригером для каскаду пов’язаних громадянських рішень — від ще більшого зниження мотивації до мобілізації до погіршення перспектив повернення українців з інших країн. 

Політична напруга, що повертається в суспільство, вже має риси, подібні до ранніх етапів протестних хвиль, які Україна переживала на початку 2000-х і на рубежі 2013–2014 років. Демографічні, соціальні, культурні, економічні та інші трансформації останнього періоду створюють нові передумови для послаблення позицій держави у взаємодії з активними громадянами. Водночас ослаблення державних інституцій загалом — і зокрема підваження лідерства президента, який також є верховним головнокомандувачем у час активної війни — може створити екзистенційну небезпеку для української державності.

Довіра суспільства — це ключовий компонент стійкості, на рівні з економічними та оборонними ресурсами. Її підрив означає не лише зростання розчарування, а й зниження здатності до спільних дій і взаємної підтримки. У цьому контексті найбільшу загрозу становить не окреме рішення, а системна відсутність відкритого діалогу між владою та суспільством.

Повернення до статус-кво здатне зменшити напругу, але не відновить втрачену довіру. Вона потребує відновлення підзвітності центральної влади перед суспільством і її орієнтації на довготривалі цілі, а не ситуативні рішення. Побудова довіри можлива лише через активний діалог між керівництвом держави та громадянським суспільством, заснований на визнанні гідності й взаємній повазі сторін.

‍